Експертний висновок

Порівняння технологій спалювання соломи: тюки (принцип «цигарки», типу «Квазар») vs автоматичне спалювання подрібненої соломи

Дата оновлення: 2026
Автор: інженер-практик з проєктування промислових теплогенераторів на біомасі  Олег Щербина

Короткий висновок (TL;DR)

Теплогенератори, що працюють на тюкованій соломі за принципом «цигарки» (зокрема типу «Квазар»), реалізують стабільне фронтальне шарове горіння з низькою температурною напругою, що мінімізує спікання золи та дозволяє досягати потужностей до 3 МВт.
Системи автоматичного спалювання подрібненої соломи забезпечують керування енергією як потоком, мають вищий ККД, кращу економіку на 1 Гкал та повну інтеграцію в SCADA, але потребують складнішої підготовки палива.

Це дві різні фізичні моделі, оптимальні для різних умов експлуатації.

1. Фізика процесу горіння

1.1. Тюкована солома, принцип «цигарки»

Тип горіння: фронтальне, шарове
Сутність процесу: горить лише торцева частина тюка, фронт горіння повільно просувається всередину.

Фізичні особливості:

• велика теплова інерція тюка;

• обмежена площа активного горіння;

• низькі локальні температури шару.

Наслідки:

• зола залишається сипкою, не сплавленою;

• відсутні локальні перегріви;

• процес стабільний, але інерційний.

1.2. Подрібнена солома

Тип горіння: масово-кінетичний
Сутність процесу: горить керований потік частинок палива.

Фізичні особливості:

• велике відношення поверхні до маси;

• швидка дегазація;

• прямий зв’язок між подачею палива і тепловою потужністю.

Наслідки:

• стабільне полум’я;

• можливість точного регулювання потужності;

• прогнозована динаміка процесу.

• Суттєве зниження емісії CO (у 2-3 рази)

2. Керування та автоматизація

Тюкована солома («цигарка»)

• регулювання через швидкість подачі тюка;

• велика теплова інерція;

• повільна реакція на зміну навантаження;

• автоматизація можлива, але без класичного ПІД-регулювання потужності.

Фактично:
керується процес горіння, а не потік енергії.

Детальний технічний розбір різних методів спалювання соломи читайте у нашому Експертному висновку.

Подрібнена солома в котлах ТОВ "Топ-Енерджі"

• регулювання масовою подачею палива;

• швидка реакція системи;

• точне утримання O₂, температури, навантаження;

• повна інтеграція в промислові SCADA-системи.

Фактично:
це повноцінний керований енергетичний агрегат.

3. Повітряний режим і ККД

Причина різниці — неможливість точно дозувати енергію при фронтальному горінні тюка.

4. Зола та шлак

Тюки («цигарка»):

• зола суха, сипка;

• мінімальне спікання;

• низьке теплове навантаження на колосники.

Подрібнена солома:

• зола керована;

• можливе спікання при неправильних режимах;

• потребує грамотного температурного контролю.

Важливо:
відсутність спікання у тюкових системах — прямий наслідок фізики процесу.

5. Економіка застосування

Тюкова технологія доцільна, якщо:

• доступна дешева тюкована солома;

• навантаження стабільне;

• немає потреби в швидкому маневруванні;

• критична простота та мінімальна підготовка палива.

Подрібнена солома доцільна, якщо:

• важлива мінімальна собівартість 1 Гкал;

• є змінне теплове навантаження;

• потрібна глибока автоматизація;

• система працює в складі промислової енергетики.

6. Масштабування

Принципова різниця:

• тюкові системи масштабуються площею фронту горіння;

• подрібнена солома масштабується інтенсивністю процесу.

Це визначає геометрію, інерційність і керованість установки.

Підсумковий інженерний висновок

Технологія фронтального спалювання тюків («цигарка») — фізично обґрунтоване рішення для великих, інерційних теплових споживачів з фокусом на простоту та стабільність.

Автоматичне спалювання подрібненої соломи — це технологія керування енергією з вищим ККД, кращою економікою та повною інтеграцією в сучасні системи управління.

Це не конкуренти, а різні інженерні інструменти для різних задач.

Технічний директор ТОВ Топ-Енерджі Олег Щербина

Читайте також: Дослідження технологій спалювання тюкування соломи у топці водогрійного котла

Автори: М. Н. Жовмір, кандидат технічних наук, Т. А. Залізна, кандидат технічних наук, Інститут технічної теплофізики НАН України С. М. Чаплігін, інженер, НТЦ «Біомасса» В. Я. Ковальов, кандидат технічних наук, Національний аграрний університет